Інноваційні технології (доповідь)
Сучасна школа вимагає певного
підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його новими знаннями,
сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому
перебудувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.
Важливим засобом вирішення цього досить складного завдання є підвищення
теоретичного, дидактичного і методичного рівня вчителя. Навчальна діяльність
вчителя сьогодні напрямлена на забезпечення перетворення навчання у школі з
процесу засвоєння знань на процес розвитку особистості.
Мета вчителя на даному етапі –
перетворити учнів з об’єктів на суб’єктів навчальної діяльності, що має
забезпечити доцільність, організованість і правильність їх подальшої
діяльності. Будь-яка діяльність матиме успіх тільки у тому випадку, якщо її
учасники зацікавлені у результатах і беруть у ній безпосередню участь.
Мотив як спонукальна причина окремої
дії та сукупності дій є результатом складної взаємодії мотивів – цілей,
пізнавального інтересу, соціальних, моральних, практичних та ін.. Він
проявляється в навчанні у вигляді ставлення учня до сукупності дій, в результаті
яких формуються компетентності певного рівня.
Основною формою організації
навчальної діяльності є урок. Сучасний вчитель прагне повернути в навчання радість
гри. На початку уроку варто заохочувати учнів до того, щоб вони самі
окреслювали власні цілі. Мотивація – головні сили, що рухають дидактичний
процес. Розглянемо деякі методичні прийоми, що можна використовувати на уроці,
які впливають на формування мотивації.
Дивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо
на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза розвитку
пізнавального інтересу.
До цього ж методичного прийому можна
віднести такі варіанти: «Що відбувається, якщо… ?» У цих питаннях розглядаються
парадоксальні ситуації. Учні самі можуть знайти і запропонувати подібні
ситуації для обговорення.
Приклад.
Давайте звернемо увагу на звичайні
цифри 0 і 1. Але дивіться які з ними відбувають чудеса при виконанні
математичних дій множення, ділення, додавання чи віднімання. Після виконання
елементарних дій за участю 1 та 0 можна запропонувати учням з цих пір називати
їх «чудовими» цифрами. (5 клас. Натуральний ряд чисел. Число 0).
Фантастична добавка. У цьому
прийомі вчитель доповнює реальну
ситуацію елементами фантастики. Наприклад, перенести навчальну ситуацію на
фантастичну планету, змінити значення будь-якого параметра, який зазвичай
залишається постійним або має певне значення. Універсальний підхід – написати
фантастичну розповідь, використовуючи знання з математики.
Приклад.
Жило-було королівство. І знаходилось
в тому королівстві велике чарівне овальне дзеркало. Воно розташувалось рівно
посередині, всі інші жителі відмежувались по обидві сторони, але могли бачити
кожен своє відображення. Ймення дзеркалу було – нуль. Ті жителі, що по праву
сторону від нуля – додатні числа (кожен теж мав своє ім’я – одиниця, двійка,
трійка і т.д.), а їх відображення – від’ємні числа (мінус одиниця, мінус
двійка, мінус трійка і т.д.) (6 клас. Раціональні
числа)
Відстрочена загадка. На початку уроку вчитель дає загадку, відгадку на яку
можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.
Приклад.
При вивченні теми «Множення
десяткових дробів» загадати дітям завдання визначити кількість банок фарби для
фарбування підлоги нашого класу, якщо задані виміри в метрах і сантиметрах. (5 клас. Множення
десяткових дробів).
Кросворди. Розгадавши кросворд, заповнивши порожні клітинки;
визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.
Приклад.
Асоціації на дошці. Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий
рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати
під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу. Залежно від змісту має три
форми проведення:
1. Поняття. Учитель вертикально на дошці записує основне поняття,
яке мають опрацювати учні. Далі він просить учнів назвати ознаки цього
поняття або асоціації, яке воно у них
викликає .Обов’язковою
умовою є те, щоб слова мали спільні з основними поняттями літери.
Приклад.
П - прямокутник
А - аркуш
Р - решітка
А - акваріум
Л - лобзик
Е - Евклід
Л - листівка
О - огорожа
Г - грань
Р - рама
А - альбом
М - математика
2.
|
КУБ
|
|
рівні грані
|
|
мимобіжні прямі
|
|
перпенди-кулярність площин
|
|
двогранні кути
|
Приклад.
1.
Прямокутник. Учитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому
основне поняття. Потім просить учнів назвати різні поняття, що асоціюються у
них з цим поняттям. Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника.
Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по
три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота.
Приклад. (9 клас. Геометричні фігури)
|
ТРИКУТНИК
|
Картина галерея. Учитель
вивішує на дошці 5-6 картин (фотографії), які містять ознаки основного поняття.
Об’єднавши учнів у групи він пропонує їх представникам через деякий час назвати
ознаки поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах
представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.
Приклад. (8 клас. Подібність геометричних фігур)
Джерела інформації. Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель
роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що
стосується теми уроку. Учитель просить звернути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи
на важливості її повсякденного використання.
Як варіант можна використовувати
уривки з художньої та науково-популярної літератури.
Приклад.
Дійові особи:
Старий Кайдаш - чотирикутник.
Чотирикутник - це фігура, що
утворена чотирма послідовними відрізками, початок якого виходить з кінця
іншого. Я батько великої та могутньої сім'ї, проживаємо в селі Многокутники.
Маю кмітливу та дотепну жінку, двох працьовитих синів та онуків.
Стара Кайдашиха - трапеція.
Трапеція - чотирикутник, у якого
тільки дві сторони паралельні, У мене два сини, неначе соколи, на всі
Многокутники немає таких хлопців, як мої, неначе пахучі васильки на городі.
Карпо, старший син, паралелограм.
Паралелограм - це чотирикутник, у
якого протилежні сторони паралельні.
Мотря, дружина Карпа - рівнобічна
трапеція.
Рівнобічна трапеція має дві рівні
бічні сторони.
Ромб, син Карпа.
Ромб - це паралелограм, у якого всі
сторони рівні.
Лаврін, менший син. - прямокутник.
Прямокутник - це паралелограм, у
якого всі кути прямі.
Мелашка, дружина Лавріна, -
прямокутна трапеція.
Прямокутна трапеція - трапеція, в
якої при основі є один прямий кут.
Квадрат, син Лавріна.
Квадрат - це прямокутник, у якого
всі сторони рівні.
(8 клас. Чотирикутники і
їх елементи. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сімя»)
Мозкова атака. Цей
прийом полягає у колективній творчій
роботі з розв’язання певної складної проблеми. Всіх учнів об’єднує спільна
робота над пошуком істини.
Початок кожного уроку не обходиться
без перевірки домашніх завдань. Перевірка домашніх завдань у вигляді гри для
дітей – весела розминка, а для вчителів – методичний прийом.
Гра «Так-ні».
Учитель загадує математичний термін, поняття, означення чи щось інше. Учні
намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель
відповідає словами «так», «ні» або «так і ні». Питання треба ставити так, щоб
звужувати коло пошуку. Універсальність цього методичного прийому полягає в
тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для
створення інтригуючої ситуації. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були
найвдалішими, які менш вдалими. Головне в цьому прийомі – навчити виробляти
стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань.
Бліц-опитування по ланцюжку. Перший учень ставить коротке питання другому. Другий
третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь кілька секунд, учитель має
право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо конкретне.
Впізнай мене. Учитель
описує портрет відомого вченого.
1. Мені крім відкриття і доведення низки теорем приписують
такі астрономічні відкриття: пояснення затемнень Сонця, встановлення часу
сонцестояння і рівнодення, визначення тривалості року. Хто я? (Фалес)
2. Я неодноразово приймав
участь у Олімпійських іграх і був їхнім призером з боротьби. Хто
я? (Піфагор)
3. Я учень Платона і автор 5 постулатів, на яких будується
сучасна геометрія. Хто я? (Евклід).
4. Я навчився рахувати швидше, ніж говорити. Швидше всіх
підрахував суму від 1 до 40. Хто я? (Карл Гаус).
5. Я перший, хто зробив сміливий висновок про те, що можлива
геометрія, яка ґрунтується на запереченні аксіоми паралельності Евкліда. Хто я?
(М. Лобачевський).
Математичні диктанти. Вчитель усно диктує пронумеровані питання, діти під даним номером записують
тільки відповідь. В кінці перевіряє або сам вчитель, або діти обмінюються
своїми зошитами, або іде чесна самоперевірка.
Приклад.
1. Скільки цифр використовуємо для запису чисел?
(10.)
2. Скільки розрядів має трицифрове число?
(3.)
3. На що розбивають багатоцифрове число для
читання?
(На класи.)
4. Скільки цифр у кожному класі багатоцифрового
числа?
(Три.)
5. Якою системою числення ми користуємося?
(Десятковою.)
6. Як колись слов'яни називали число 60?
(Копа.)
7. Назвіть найбільше десятицифрове число.
(9 999 999 999.)
8. Скільки існує натуральних чисел?
(Безліч.)
9. Трицифрове число більше за двоцифрове на
одиницю. Назвіть ці числа.
(99 і 100.)
10. Назвіть число, в якому тисяча тисяч.
(1 000 000.)
(5 клас. Натуральні числа)
Знайди помилку. Вчитель
просить у вислові, завданні або задачі знайти помилку. Можна вказати кількість
помилок. Виявлення помилки свідчить про глибоке знання предмета і розвиває
критичне мислення учнів.
Приклад.
1. Основними фігурами на площині є точка і трикутник.
2. Пряма має початок та не має кінця.
3. Точки на площині позначаються великими грецькими
літерами.
4. Через точку на площині можна провести пряму і до того ж
тільки одну.
(7 клас. Розміщення точок
на площині)
Останній герой.
Учитель задає усно питання по домашньому завданні по черзі всім учням класу.
Хто не знає відповіді на питання або допустив помилку, вибуває з гри.
Опитування триває до тих пір, поки не залишиться «останній герой». Можна за
бажанням дітей повторити гру.
Приклад. (Підсумкове опитування формул тригонометрії у 10 класі).
При вивченні нової теми три - п’ять
хвилин кожного уроку вчитель приділяє осмисленню понять нової теми, які завжди
виписуються на дошці.
Для роботи над поняттями можна
використовувати невеликі структурно-логічні схеми – «павучки». Слово обводять овалом і до нього підбирають ключові
слова, які характеризують ці поняття. Ці слова утворюють «ніжки павучка».
«Павучки» використовуються для усної зв’язної мови, характеристики понять.
Приклад. (9 клас. Вектори)
|
|
Термінологічна розминка – учням, поділеним на мікрогрупи, даються два-три поняття. Завдання учнів
– записати декілька визначень кожного поняття і потім захистити свою точку
зору.
Слабка ланка. Для
того, щоб закріпити нову термінологію, можна застосовувати ігровий методичний
прийом «слабка ланка». Вчитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку.
Перший учень називає один термін, другий попередній та свій, третій – два
попередніх та свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то
наступний не виправляє його, а говорить: «слабка ланка». На уроці тематичного
повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.
М’яч зі словами. Це
один з варіантів опрацювання термінології. Кидаючи м’яч, учитель (або учні)
називає термін, а той, до кого потрапив м’яч, дає стисле пояснення, про що
йдеться.
Бачено-небачено.
Робота з вивчення термінів може проводитись і в групах. Учні об’єднуються в
декілька команд по 5-6 осіб. Учитель вивішує на дошці заздалегідь виготовлений
плакат, на якому різними кольорами великим і дрібними (помітними здалеку)
шрифтом «уздовж і поперек» написано 15-20 слів. Після закінчення наперед
обумовленого часу плакат знімається, а команди записують слова, що запам’ятали.
Потім команди обмінюються своїми
записами для перевірки. Командам бажано домовитись вносити виправлення в чужі
записи ручкою іншого кольору. Перевіряючі виправляють помилки, описки і
вписують «непобачені» іншою командою слова, після чого кожен учень перевіряючої
команди ставить свій підпис.
Аркуші повертаються колишній команді
– тепер уже для перевірки перевіряючих. Початковий плакат учитель знову вивішує
на дошку для звіряння та з’ясування можливих непорозумінь. Після цього
визначають переможця. Виграють ті команди, у записах яких виявилось менше всього
помилок і пропущених слів.
Плакати для завдання «бачено-небачено»
можуть виготовлятися самими учнями і під час уроку, після цього один учасник
від кожної команди тягне «долю» - квиток з указівкою тієї або іншої теми.
«Бачено-небачено» можна використовувати
як для закріплення пройденого, так і для
вивчення нового матеріалу на уроках з математики.
І ще декілька «родзинок» до уроку.
На смак і колір.
Вчитель по ходу пояснення нового матеріалу надає учням широкий вибір знань.
1. Виконати два номери з підручника.
2. Придумати свої завдання і дати розв’язати товаришеві.
3. Розв’язати завдання, яке придумав товариш.
4. Згадати, де в навколишньому середовищі зустрічався з
даним математичним терміном.
У всіх чотирьох типів завдань є свої
прихильники. У тім, учні залежно від настрою пробують себе у різних жанрах.
Моделі, що ожили.
Будь-яку навчальну модель, схему, малюнок, досвід можна запропонувати для
оживлення учням, з’єднаним у робочі мікрогрупи. Виконується ця дія без слів і
коментарів, тільки з допомогою міміки, жестів. Не існує обмежень у застосуванні
цього прийому.
Незвичність завдання й обмеженість
часу примушують учнів проявити кмітливість. По ходу демонстрації результатів
оживлення учнів інших мікрогруп відгадують, що саме оживляє.
Приклад.
При виконанні задач на побудову учні
відіграють роль лінійки, циркуля, крейди.
(7 клас. Геометричні
побудови)
Деякі прийоми для узагальнення та
систематизації знань за темою чи розділом.
Портрет.
Найкраще цю форму роботи застосовувати на уроках узагальнення вивченого
матеріалу. Вчитель зачитує твердження, в якому описово подані деякі відомості
про математичну фігуру. Учні намагаються впізнати об’єкт. Якщо не вдається,
учитель зачитує друге твердження, що містить більш точну інформацію. Третє
твердження містить таку інформацію, що не впізнати задумане не можна.
Якщо учні вгадують означення фігури
з першого разу – отримують вищий бал, з другого підходу оцінка нижча, з
третього ще нижча.
Приклад.
1. Результат відношення.
2. Числове значення, яке знаходиться в межах [-1;1].
3. Для знаходження користуються табличками Брадіса.
4. Графік функції нагадує морські хвильки.
(8 клас. Співвідношення між кутами у
прямокутному трикутнику)
Учені та їх відкриття. Гра, яку можна проводити на уроках систематизації чи закріплення знань.
Учні сидять по двоє за одним столом. Один з них називає прізвище вченого, інший
має швидко назвати його відкриття. Рефері відстежує час відповіді, який
обговорюється заздалегідь.
Крокодил. Цю
досить відому гру з успіхом використовують на уроках узагальнення знань.
Учні діляться на дві команди. Один з
учнів демонструє термін за допомогою жестів й міміки, без слів. Переможе
команда, котра швидше розгадає показане.
Ораторські змагання. Ораторські предметні змагання проводяться в класі, де поряд зі знанням
предмета враховується манера тримати себе, довідність, образність,
оригінальність розумових конструкцій і побудови мовлення, знання рідної мови,
точність цитування, уміння захопити публіку, швидкість словесної реакції і
здатність до експромту. Тематика пропонується заздалегідь. Перемагає той, хто
найбільше сподобався публіці та журі. Вони розпоряджаються однаковою кількістю
балів для оцінювання.
Анкетний спосіб навчання. Кожен названий учителем учень отримує анкету, що включає
питання, які дозволяють повністю повторити тему в системі. Наочні анкети можуть
бути видані учням заздалегідь на цілу чверть.
Завдання на логіку і фантазію. Вчитель пропонує учням завдання, орієнтуючись на їх
логіку і фантазію, а не на знання. Вони можуть розв’язувати складні математичні
завдання й отримувати фантастичну відповідь, але зобов’язані дати цікаве,
оригінальне тлумачення своїх рішень і знахідок, за що й отримують оцінки.
Машина часу. Ігрові
ролі – чотири екіпажі, король з почтом, чаклун. За сюжетом гри екіпажі чотирьох
«машин часу» теплять аварію й потрапляють у минуле. Екіпажам необхідно довести
свою могутність і реальну користь своїх знань (отриманих у сучасному світі) у
королівстві, куди вони потрапили.
Почет короля під час зустрічі з
прибульцями розповідає про своє королівство (історичний час, рівень розвитку,
можливо, проблеми).
Завдання чаклуна (який грає проти
прибульців) – не випустити владу зі своїх рук, очорнити гравців та не допустити
появи чогось нового та прогресивного.
Король, який зацікавлений у розвитку
своєї держави, навпаки, має намір підтримати наукові та практичні дослідження
та дає 100 монет, які необхідно розподілити між екіпажами залежно від
перспективності напрямків їхньої діяльності. Король (його роль, безперечно,
належить вчителю) як абсолютний монарх має право карати прибульців, якщо вони
будуть запідозрені у неправді (бо, за сюжетом гри, він володіє надінтуїцією).
Перемагає команда, що отримала
найбільшу фінансову підтримку.
На шаховому полі. Гра
побудована на звичайному шаховому полі, розділеному на дві командні зони, у
кожній з яких 32 клітинки. Кожна клітинка розташована на перехресті літери й
числа, як у шахах, тому й має відповідну назву, наприклад: h1, f2, d7. Грають дві команди. Перед початком гри кожна команда
упродовж однієї хвилини продумує усі варіанти можливих ходів,так, щоб з
допомогою шахового коня побувати в усіх клітинках своєї ігрової зони. Кожна
клітинка має одне запитання. Починають (і продовжують) гру ходом шахової фігури
– конем з її стартової позиції. Капітани команд по черзі називають клітинку, на
яку здійснюють хід. Двічі в одній і тій самій клітинці бувати заборонено. Кожен
хід зараховують і вважають результативним, якщо гравці команди правильно
відповідали на запропоноване запитання. Кількість запитань має відповідати
кількості клітинок – 64 (по 32 для кожної команди). Перемагає команда, яка
правильно прорахувала кількість ходів, дала правильні відповіді на запитання і
в результаті набрала більшу кількість балів.
Інтелектуальне лото. Для проведення гри потрібно підготувати настільну гру «Лото» (картки, діжечки,
фішки), аркуші паперу, ручку. Участь у грі може бути командною або
індивідуальною.
Учасникам гри вручають ігрові
картки. Ведучий швидко називає числа, зображені на діжечках, які він дістає з
торбинки. Усі гравці мають бути дуже уважними. Той, у кого на картці виявилося
назване число, каже «стоп». Йому ставлять запитання під таким самим номером.
Якщо гравець відповідає правильно, він має право закрити це число фішкою. Фішку
отримують у помічника ведучого. Якщо відповідь неправильна, неповна – число залишається
відкритим. Перемагає той учасник гри, котрий якнайшвидше закриває всі числа на
картці фішками, тобто правильно відповість на запропоновані запитання. Стежити
за дотриманням правил ведучому допомагають помічники (записують усі числа, які
були у грі, фіксують правильні відповіді гравців тощо).
Приклад.
Лот
№ 1
(максимальна
кількість балів — 1,5)
Які
цифри можна записати замість *,
щоб утворилася правильна нерівність?
-2485
< -248*;
-*5,72
> -35,74
Лот
№ З
(максимальна
кількість балів — 2)
Обчислити:
-7,21
+ 1,5;
-4,8
+3/4
-15
- (-14);
13,25
- (-6,8);
-9
– 7 1/3
-5
1/2 + 3-(-1,5) + (-5)
Лот № 5
(максимальна кількість балів — 3)
Знайти значення виразу
-2/3
+ 9 5/9 + а + (-0,15), якщо а = -2,1
|
Лот №2
(максимальна кількість балів — 1)
Знайти цілі значення х, які задовольняють
нерівність | х | < 5,2
Лот №4
(максимальна кількість балів – 2)
Розкрити дужки:
- 12,4
– (-4 + а – 5,8)
- (а
– с – 7,4) + (-7,4 + с + а)
Лот № 6
(максимальна кількість балів — 2)
Розв'язати рівняння
2,5 - (х - 3,08) = -1,07
|
(6 клас. Додавання
раціональних чисел)
Доміно. Учням
пропонують незакінчені фрази. Самі закінчення написані на інших аркушах. Учням
необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.
Приклад.
1. Синусом гострого кута прямокутного трикутника називають
відношення
протилежного катета до гіпотенузи
2. Косинусом гострого кута прямокутного трикутника називають
відношення
прилеглого катета до гіпотенузи
3. Тангенсом гострого кута прямокутного трикутника називають
відношення
протилежного катета до прилеглого
4. Катет прямокутного трикутника дорівнює добутку
гіпотенузи
на синус протилежного кута
5. Гіпотенуза прямокутного трикутника дорівнює частці від
ділення
катета
на синус протилежного кута
6. Катет, що лежить проти кута у 30° дорівнює
половині
гіпотенузи
7. Синус і косинус не можуть перевищувати
одиницю
8. Площа трикутника дорівнює
півдобутку
двох його сторін на синус гострого кута між ними
9. Площа паралелограма дорівнює
добутку
двох його сусідніх сторін на синус гострого кута між ними
(8 клас. Співвідношення
між кутами прямокутного трикутника)
Аукціон.
Використовують на етапі узагальнення знань. Учні повторюють якусь властивість,
функцію, особливість будови. Вони доповнюють один одного, отримуючи якомога
більше знань про цей об’єкт. Той, хто назве ознаку останнім, виграє та отримує
відповідно найвищу оцінку.
Гонитва в лабіринті. Велике ігрове поле, яке виготовляють заздалегідь, являє собою лабіринт.
Основою лабіринту може бути малюнок, який відповідає темі гри, або колаж. На
основі чітко нанесені маршрути лабіринту для чотирьох команд. Готують чотири
основні комплекти запитань (по 16 у кожному) та додатковий (для тих команд, які
не змогли дати відповідь на основні питання). Питання складають таким чином,
щоб мати на них коротку, чітку та однозначну відповідь. Одночасно можуть грати
дві-чотири команди.
У лабіринті – 16 секторів запитань.
Правильна відповідь на запитання означає проходження кожною командою одного
сектору. Проходження кожною командою лабіринту позначають фішкою відповідного кольору.
Якщо команди дають правильну відповідь, їхні фішки пересувають лабіринтом до
наступного сектора, наближаючись до виходу. Хто швидше вийде з лабіринту, той і
виграє.
Для більш цікавого проведення гри
можливі додаткові умови або бонуси. Наприклад, якщо одночасно в одному секторі
опинилися дві команди, то команда може відповісти (за бажанням) і на питання
іншої команди, за умови правильної відповіді вона робить один додатковий крок
уперед (на один сектор), а якщо ні – то пересовується назад у попередній
сектор.
Інтелектуальний тир. Для гри готують ігрове поле у вигляді мішені із зображенням яблука в
середин (кількість кілець - 5, секторів – 6), таким чином на полі 30 секторів,
що відповідає 30 питанням за певною темою (бажано підготувати ще й додаткові
питання).
Питання, які розташовані у різних
кільцях, мають різні вартість. Перше зовнішнє кільце – найпростіше питання
(вартість 1 бал), друге – 2 бали, третє – 3 бали і т.д. У внутрішньому шостому
кільці, що розташоване у самому яблучку, питання найскладніші, тому й
найдорожчі – 6 балів.
Грають чотири команди, які за
попереднім жеребкуванням визначають послідовність та кількість (5-8) підходів
до інтелектуальної мішені.
Далі можливі два варіанти розвитку
гри. Перший (у випадку, коли мішень висить на стіні) – представники від команди
кидають у мішень спеціальні дротики; другий варіант (мішень лежить на
горизонтальній площині) – кидають кубик (або інший маленький предмет,
наприклад, діжечку), який зупиняється у відповідному секторі. Кожен, хто кидає
кубик (дротик), намагається влучити якомога ближче до внутрішнього кола, бо там
найдорожче питання.
Після 5-8 підходів кожної команди
помічники рефері рахують кількість балів, що отримали команди за правильні
відповіді.
Хочеться звернути окрему увагу до
важливого для розумового виховання поняття, так званої рефлексії. Рефлексія в
навчанні – мисле-діяльний або чуттєво-переживаючий процес усвідомлення людиною
своєї діяльності. При цьому важливо, щоб до процесу були залучені і учні, і
вчитель. Вона може бути здійснена в усній або письмовій формі. Один з
найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що, як правило, застосовується на
етапі завершення уроку, - це промовлення за такою схемою:
На уроці я …
-
Дізнався …
-
Зрозумів …
-
Навчився …
-
Найбільший мій успіх -
це …
-
Найбільші труднощі я
відчув …
-
Я не вмів, а тепер умію
…
-
Я змінив своє ставлення
до …
-
На наступному уроці я
хочу …
Більшість учених-психологів і педагогів відзначають, що важливішою для
розвитку особистості є письмова рефлексія. Є різні форми письмової рефлексії.
Однією з них є портфоліо. Портфоліо являє собою набір робіт учнів, зв’язує
окремі аспекти їхньої діяльності в більш повну картину.
Більш наочний вигляд має кольорова рефлексія. Наприклад, на столі в учнів
лежать стіки трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний), які відповідно
означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо незрозуміло», «Мені складно зрозуміти».
Під час пояснення нової теми вчитель просить показати стіки, які відповідають
рівню розуміння конкретної ситуації.
